Останніми днями увагу мешканців Львівської агломерації привернула масштабна пожежа на торфовищах поблизу Дублян. До ліквідації займання були залучені десятки рятувальників, спеціальна техніка та комунальні служби. Однак ця пожежа — лише наслідок значно глибшої проблеми. Якщо не усунути її першопричину, подібні випадки повторюватимуться дедалі частіше.
Чому торфовища починають горіти?
Торфовища — це унікальні природні екосистеми, які формувалися тисячоліттями. Вони накопичують величезні запаси прісної води, є природними резервуарами вуглецю та виконують важливу роль у регулюванні місцевого клімату. Саме тому їх називають одними з найефективніших природних союзників у боротьбі зі зміною клімату.

У своєму природному стані торфовища практично не горять. Постійно високий рівень ґрунтових вод підтримує вологість торфу, не дозволяючи йому займатися навіть у спекотні періоди.
Більшість торфовищ, які сьогодні потерпають від пожеж, ще кілька десятиліть тому були навмисно осушені. У другій половині ХХ століття державна політика була спрямована на активне освоєння заболочених територій: їх осушували для ведення сільського господарства, видобутку торфу та розвитку інфраструктури. Для цього створювали густу мережу меліоративних каналів, які відводили воду й кардинально змінювали природний водний режим. Те, що тоді вважалося прогресом, сьогодні стало однією з головних причин деградації торфовищ. Через втрату вологи та вплив кліматичних змін торф висихає, накопичує кисень і перетворюється на надзвичайно пожежонебезпечний матеріал.
Особливість таких пожеж полягає в тому, що горить не лише поверхня. Торф може тліти під землею на значній глибині, поширюючись на десятки метрів, а іноді й більше. Саме тому ліквідація таких пожеж є надзвичайно складною та потребує значних людських і матеріальних ресурсів.
Це більше, ніж проблема пожеж
Осушення торфовищ має значно ширші наслідки, ніж лише ризик займання.
Такі території втрачають здатність утримувати воду під час інтенсивних опадів, що підвищує ризики підтоплень населених пунктів. Водночас у періоди посухи вони вже не можуть підтримувати необхідний запас вологи в ландшафті.
Не менш важливою є кліматична складова. У висушеному торфі починається активне розкладання органічної речовини, що супроводжується викидами парникових газів. Під час пожеж ці процеси прискорюються у багато разів, а в атмосферу потрапляють значні обсяги вуглекислого газу, чадного газу та дрібнодисперсного пилу, який суттєво погіршує якість повітря.
Разом із цим деградують природні оселища багатьох видів рослин і тварин, знижується рівень біорізноманіття та погіршується загальна екологічна стійкість території.

Від боротьби з наслідками — до усунення причин
У більшості європейських країн сьогодні дедалі більше уваги приділяють не лише ліквідації пожеж, а насамперед відновленню природного водного режиму торфовищ.
Найефективнішим рішенням вважається повторне заводнення (rewetting) — комплекс заходів, який дозволяє повернути високий рівень ґрунтових вод, зменшити ризик займання, відновити природну здатність території накопичувати воду та скоротити викиди парникових газів.
Саме над таким підходом сьогодні працює Асоціація «Львівська агломерація» у межах міжнародного проєкту SpongeWorks. Одним із ключових результатів проєкту стане визначення пілотної ділянки на північних торфовищах Львівської агломерації, де буде реалізовано комплекс природоорієнтованих заходів із відновлення гідрологічного режиму. Це дозволить продемонструвати, як прироорієнтовані рішення можуть одночасно зменшувати ризик пожеж, підвищувати водоутримувальну здатність території та сприяти адаптації громад до зміни клімату.
Партнером Асоціації «Львівська агломерація» у реалізації цього проєкту є Дунайсько-Карпатська програма. Експерти програми наголошують, що відновлення торфовищ сьогодні є одним із найбільш економічно ефективних інструментів адаптації до кліматичних змін. Повернення води у деградовані екосистеми дозволяє не лише запобігати масштабним пожежам, а й відновлювати природні процеси, що забезпечують накопичення води, збереження біорізноманіття та поглинання вуглецю. Саме тому сучасна європейська практика дедалі більше переходить від боротьби з наслідками до усунення причин деградації таких територій.

Що думають мешканці?
На початку 2026 року Асоціація «Львівська агломерація» провела опитування мешканців у межах проєкту SpongeWorks, щоб краще зрозуміти їхнє бачення майбутнього північних торфовищ.
Результати опитування свідчать, що:
- 81% респондентів підтримують відновлення торфовищ шляхом природоорієнтованих рішень;
- 76% переконані, що саме відновлення природного водного режиму має стати одним із пріоритетів розвитку території.
Отримані результати враховуються під час підготовки Sponge Strategy Львівської агломерації та визначення пілотної території для реалізації заходів із заводнення.
Інвестувати у природу дешевше, ніж ліквідовувати наслідки
Пожежі на торфовищах — це не випадковість і не лише наслідок спекотної погоди. Насамперед це результат багаторічної деградації природних екосистем, зміни водного режиму та недостатньої уваги до їх відновлення.
Сьогодні рятувальники героїчно ліквідовують займання. Проте довгострокове вирішення цієї проблеми полягає не у збільшенні кількості пожежної техніки, а у відновленні природних процесів, які протягом тисячоліть самі захищали торфовища від пожеж.
Саме тому відновлення торфовищ має стати одним із ключових напрямів кліматичної адаптації Львівської агломерації. Адже кожен гектар відновленого торфовища — це не лише менший ризик пожеж, а й чистіше повітря, нижча температура у спекотний період, більше накопиченої води, збережене біорізноманіття та внесок у формування стійких громад, здатних ефективно реагувати на виклики зміни клімату.
