Як досвід Львівської агломерації допоможе Криворізькому району?

Від стратегічного планування до управління відходами та реабілітації: протягом трьох днів делегація з громад потенційної Криворізької агломерації вивчала модель метрополійного врядування на Львівщині.

Міжрегіональна співпраця сьогодні — це не просто обмін офіційними делегаціями, а життєво необхідний інструмент для виживання та розвитку громад. У межах проєкту «Підтримка відновлення Криворізького району» представники Дніпропетровщини відвідали Львівську агломерацію, аби перейняти досвід територіального об’єднання, який вже сьогодні демонструє реальні результати.

 Візит відбувся в рамках проєкту “Підтримка відновлення Криворізького району”, який реалізується Люксембургський Агенством з питань розвитку співпраці  (Lux Dev) та компанією PROMAN за фінансової підтримки Великого Герцогства Люксембург.

Перший день візиту був присвячений інституційній основі. Виконавчий директор Асоціації Роман Кізима та директор офісу агломерації ЛМР Наталя Алєксєєва, Вадим Табакера, директор департаменту економічної політики та Мирослав Кошелюк, консультант Ради Європи презентували структуру роботи Львівської агломерації, розвиток в контексті області та стратегію розвитку, яка була розроблена за методологією Ради Європи.

Для громад Криворізького району, які стикаються з викликами відновлення після обстрілів та руйнації інфраструктури, досвід Львівщини у налагодженні міжнародних контактів та залученні грантових проєктів став ключовим кейсом. Львівська агломерація сьогодні працює як єдиний механізм, де інтереси великого міста та сусідніх громад збалансовані через принципи доброго метрополійного врядування.

«Ми показуємо колегам не просто папери, а живу модель того, як громади можуть підсилювати одна одну, не втрачаючи при цьому своєї суб’єктності», — зазначив виконавчий директор Асоціації Роман Кізима.

Одним із найбільш емоційних та водночас практичних етапів візиту стало відвідування Реабілітаційного центру Unbroken. Це приклад того, як центр створює сервіс національного значення, що обслуговує мешканців усіх навколишніх громад та всієї країни.

Другий день був присвячений «гарячим» питанням інфраструктури. Делегація відвідала будівництво сучасного сміттєпереробного заводу на вул. Пластовій та побачила результати рекультивації полігону в Грибовичах. Управління відходами — це спільний виклик для будь-якої агломерації, і досвід Львова у вирішенні цієї багаторічної проблеми є критично важливим для Криворіжжя, яке зараз формує власні плани відновлення та модернізації.

Прямий діалог відбувся у Пустомитівській та Оброшинській громадах. Міський голова Пустомит Олег Серняк та сільський голова Оброшина Іван Галич поділилися своїм баченням співпраці. Йосиф Фабрига — голова Великолюбінської громади, розповів про переваги співпраці у рамках агломерації. До розмови також долучився секретар Городоцької міської ради — Микола Лупій.

Основний меседж зустрічей: агломерація — це не поглинання, а партнерство. Обговорення «Львівської агломерації як лабораторії доброго врядування» дозволило гостям побачити, як спільне вирішення транспортних та інфраструктурних питань працює на рівні щоденного життя мешканців.

«Ми теж є громадою біля Кривого Рогу, і сьогодні наш розвиток напряму залежить від того, наскільки тісно ми співпрацюватимемо з міською радою — у питаннях медицини, водозабезпечення та інших напрямках. Мені було важливо почути про всі виклики та напрацювання, які вже має Львів і сусідні громади. Агломерація — це майбутнє співпраці великих міст і малих громад. Бо і місту не є комфортно без підтримки сусідніх громад, і громадам складно розвиватися без міста», — зазначив голова Софіївської громади Криворізького району Петро Сегедій.

Завершальним акордом став круглий стіл під модерацією консультанта Ради Європи Мирослава Кошелюка. Представники Львівщини та Дніпропетровщини шукали спільні точки дотику у реагуванні на кризові виклики. Попри географічну відстань, проблеми схожі: зношеність мереж та потреба у нових підходах до управління територіями.

«Ми мали змогу на практиці почути реальні плюси агломерації. Мінусів, чесно кажучи, не почули — і це тішить. Наші голови громад їхали сюди обережно-оптимістично: щоб зрозуміти, чи варто брати цей досвід за основу, які можуть бути складнощі, скільки часу це потребує і який ефект дає.  Спілкування з усіма — містами, містечками і селами — було дуже корисним. І вже на другий день я почула зовсім іншу риторику від наших громад. Моя особиста думка — нам потрібно рухатися в цьому напрямку. Майбутнє — за регіональними полюсами зростання. Дуже важливо, що в Україні є такі першопрохідці, як Львівська агломерація, у яких можна вчитися», — зазначила Валентина Затишняк, директорка КЗ «Дніпропетровське регіональне інвестиційне агентство».

«Коли постало питання можливого створення агломерації на базі Криворізького району, ми зрозуміли, що спершу потрібно розібратися — що це таке і чи справді це потрібно громадам. Саме тому ми звернулися до Ради Європи та Львівської агломерації, щоб вивчити цей досвід на місці. Перший день у мерії дав нам базове розуміння, а поїздки в громади переконали голів, що агломерація не несе ризиків втрат, а відкриває можливості. Створення агломерацій — це наступний крок після реформи децентралізації. Об’єднавшись із потужним містом, вирішення складних проблем стає можливим. Крім того, на карті донорів агломерація є значно помітнішим суб’єктом і це інший рівень спроможності залучати ресурси», — зазначив керівник проєкту Андрій Нагорний.

Підсумок візиту зрозумілий: досвід Львівської агломерації може стати дорожньою картою для Криворізького району у створенні власної моделі метрополійного врядування. Асоціація «Львівська агломерація» залишається відкритою до подальшої експертної підтримки колег, адже сильні громади — це запорука сильної України.