Готовність та здатність місцевого самоврядування до згуртованості, співпраця межи громадами відіграли дуже велику роль у перші дні після повномасштабного вторгнення і відіграють зараз. Про це ішлося на дискусії панелі про міжмуніципальне співробітництво та агломерації в Україні в рамках 10-го форуму самоврядування у Львові. Адже саме на цьому заході очільники територіальних громад Львова та довколишніх населених пунктів підписали спільний Меморандум про співпрацю та створення асоціації органів місцевого самоврядування «Львівська агломерація».
Агломерація – це альтернатива централізації, таку тезу обстоював консультант Ради Європи і координатор процесу розроблення стратегії Мирослав Кошелюк. Адже багато спільних проблем можна усувати завдяки співпраці. Це уже видно на прикладі майбутньої Львівської агломерації, бо під час роботи над створення Стратегії розвитку зібрали 60 ідей проєктів, у документ потрапили 24. «На виході 2 великі документи – соціально-економічний аналіз, глобальний документ, в якому описано, що таке Львівська агломерація. Подібного документу поки що немає в Україні. І цей аналіз показав, що все залежить від співпраці. Реальні зв’язки є – у транспорті, соціальній сфері, але співпраця залежить від тих можливостей, які є та як вони будуть використані чи упущені. Або навпаки – якщо ситуація буде розвиватися за гіршим сценарієм, то рівень резистентності від загроз буде нижчий чи вищий залежно від того, чи ми будемо йти шляхом співпраці», – доповнив свою думку Мирослав Кошелюк.
В основу Стратегії Львівської агломерації відтак була закладена конструкція із згуртованості та стійкості як базисів співпраці. Подальші два напрямки – життя мешканців (вода, транспорт тощо) і зовнішня позиція (просування агломерації у світі, нові технології, сфера туризму та інше) мають допомогти у розвиткові цього спільного проєкту. Чи не найбільше запитань у мешканців майбутнього об’єднання громад виникало і виникає щодо транспорту. Аналіз мобільності в рамках Львівської агломерації, розповів консультант Ради Європи Ігор Могила, показує, що транспортна галузь потребує спільних зусиль: «Є такий негласний критерій агломерації – 15% мешканців здійснюють регулярні поїздки в місто-центр. Соцдослідження, яке ми проводили, показало, що всі громади, які були внесені у коло 30 км, відповідали цьому критерію агломерації».
Отож при розробці Стратегії розвитку агломерації експерти виокремили шість великих проєктів, 5 щодо внутрішньоагломераційних пересувань, один – щодо ролі агломерації в ширшому контексті мобільності жителів:
- Розвиток велосипедного руху,
- Розвиток залізничного сполучення,
- 3 підвищення безпеки дорожнього руху та дорожньої мережі,
- Удосконалення приміського автобусного сполучення,
- Влаштування перехоплюючих паркінгів,
- Посилення логістичного потенціалу агломерації.
Велосипедний рух зокрема, якщо говорити у подробицях, має дуже важливе європейське значення. Адже йде мова не лише про мережу велодоріжок, а про те, щоб поєднати прилеглі громади зі Львовом. Це важливо, бо якщо глянути на мапу розташування населених пунктів, особливо на південь і схід, вони є в годині їзди на ровері. Тобто це радіус 15-20 км – це абсолютно прийнятні дистанції для велосипедного руху. Очевидно, експерти не ведуть мову про доїзд до Львова з дальніх населених пунктів. Але прилеглі цілком можуть мати цю інфраструктуру – причому на дві функції:
1 – щоденне добирання, наприклад на роботу, навчання;
2 – виїзд зі Львова в агломерацію, до прикладу із туристичною чи пізнавальною метою.
Експерт Ради Європи із мобільності Ігор Могила вказав, що соцдослідження довело: люди не користуються велосипедами через брак інфракструктури і малу безпеку такого руху. Від досліджень в рамках написання Стратегії розвитку агломерації – до конкретики, ішлося на панелі. Уже запроєктована велодоріжка зі Львова до Жовкви вздовж дороги М 09. Цікавим є і мобільне рішення для людей щодо кардинальної зміни бачення ролі залізниці. Зараз такі перевезення в агломерації – це лише 3% від всіх інших пересувань. Тобто фактично залізничний траснпорт не використовується. Хоча на прикладі європейських агломерацій на залізниці є практично все пересування. «У Львові це наштовхується на купу інфраструктурних проблем, передовсім для львівського залізничного вузла. Але в нас було кілька серій зустрічей. Ми підійшли до того, що зрозуміли потенційний попит на пересування в окремих напрямках. І знайшли 5 напрямків, на яких реалізація залізничного пілотного сполучення буде найбільш ефективною: Куликів, Жовква, Жовтанці; Старе Село-Глібовичі; Пустомити-Щирець; Городок і дещо вихід на межі агломерації – це Новояворівськ. Ці напрямки є вкрай важливими», – наголосив Ігор Могила.
Окрім того, вже зроблена культурна мапа агломерації, також ішлося на панелі. Важливе питання – зберегти зелений каркас агломерації. Це не може зробити одна окрема громада. Екологічний блок майбутньої Львівської агломерації потребує суттєвих спільних зусиль, вважає заступник директора департаменту міської агломерації Львівської міської ради Роман Кізима: «Є речі, які роз’єднують громади, це про складні проєкти. А є речі, які обєднують і невипадково. Зокрема це тема екології, довкілля, чистої води. Є розуміння, що без сусідів – а ми, Львів, у плані води є реципієнтами від наших сусідніх громад – ми дякуємо їм, що дають можливість мати чисту питну воду. Інші питання екології є такими, що жодна громада сама по собі не може їх вирішити. З іншого боку, мусимо визнати що держава фінансувала ті сфери завжди по залишкову принципу. Попри те, що ми прагнемо в ЄС, а там тренд на чисте довкілля і розвиток блакитних та зелених зон, на нульові викиди, ми ще дуже далеко від цього. Тобто держава не спромоглася напрацювати державну програму боротьби з твердими побутовими відходами, з каналізаційними стоками і тому продібне. Відповідно коли ми почали формувати нашу агломерацію і думати про спільні проєкти, ми побачили, що ці теми дають відразу швидкі результати – а ще дають нам хороший майданчик для співпраці».
На панелі обговорили, як проблему малих річок та водойм можна вирішувати в рамках Львівської агломерації. На жаль, в Україні це задавнена важка ситуація з довкіллям, особливо на заході. Фактично кожна мала річка – це є природній каналізаційний колектор. І якщо вона протікає через некалізовані населені пункти, зрозуміло, яку функцію виконує ця річка. Конкретна справа щодо Щирецького водосховища може показати усій Україні приклад, як діяти в таких випадках. Це певний унікальний об’єкт: знаходиться на території Пустомитівської громади, але є в постійному користуванні Львівської громади – точніше, теплокомуненерго Львова. А оскільки це штучна водойма, то наповнюється двома річками, які проходять через Сокільницьку та Солонківську громади. «Ми запропонували нашим колегам і вони підтримали на сесіях меморандум про очищення цих водойм, бо вода в озеро потрапляє вже брудною. І як би ми його не очищали, але якщо не очистимо річки, то ми ніколи не очистимо це озеро, на якому є кілька юнацьких шкіл, де планують чемпіонат світу з веслування і так далі», – розповів Роман Кізима. Схоже домовилися і щодо спільного господарювання та дбайливого ставлення до Гамаліївського озера (на півночі Львова, також знаходиться на території Мурованської і Новояворичівської громад). Щоправда, там є ще один аспект: тутешня вода чистіша, але є інші загрози. Зокрема видобуток торфу нищить цю водойму і створює потенційне екологічне лихо на півночі майбутньої Львівської агломерації. Навколо Гамаліївського озера також уклали меморандум щодо перших кроків протидії цим екологічним викликам.
Підсумовучи панель, консультант Ради Європи і координатор процесу розроблення стратегії Мирослав Кошелюк наголосив: «Агломерація – це майданчик, де обговрюють проблеми та реалізовують спільні проєкти. І вже навіть частина громад побачили, що частина проєктів, про які ми говоримо в рамках агломерації, можуть бути зроблені наприклад між Дрогобичем і Трускавцем, між Вінницею і Калинівкою. Ми фактично просуваємо модель інтенсивної співпраці».
ДОВІДКА: В рамках 10-го форуму самоврядування у Львові підписаний десятьма громадами спільний Меморандум про співпрацю та створення асоціації органів місцевого самоврядування «Львівська агломерація» фактично дає старт об’єднанню. Цьому передувало тривале створення стратегії Стратегії розвитку Львівської агломерації до 2027. 18 громад Львівщини за підтримки Центру експертизи доброго врядування Ради Європи та його програми «Децентралізація і реформа публічної адміністрації в Україні», відтак програми «Посилення демократичного врядування і стійкості в Україні», розпочали обговорювати можливості розбудови співпраці ще до війни. Восени 2022 року до цього знову повернулися – тепер уже в царині й спільної стійкості. У жовтні 2022 року начальник Львівської ОВА Максим Козицький видав розпорядження про початок розроблення Стратегії розвитку Львівської агломерації на період до 2027 року. Тож створили керівний комітет із представників 17 громад (в подальшому до них приєдналась ще одна громада), а також ключових департаментів ОВА, деяких державних інституцій, експертів, представників проєктів міжнародної технічної допомоги. Центр експертизи доброго врядування Ради Європи та його Програма «Посилення демократичного врядування і стійкості в Україні» надавали підтримку цьому згідно зі своєю методологією зі стратегічного муніципального планування (Strategic Municipal Planning), залучивши також зі свого боку представників Фонду розвитку місцевої демократії ім. Єжи Регульського (Польща).
Вся робота над стратегією була побудована з максимальним залученням представництва громад. Провели три хвилі засідань тематичних робочих груп, основний склад яких – це профільні фахівці громад Львівської агломерації; більше 100 інтерв’ю з різними стейкхолдерами; неодноразові зустрічі в кожній з 18 громад в різних форматах; 14 фокус-груп з представниками та представницями бізнес-кластерів, молодіжних і різної спрямованості громадських організацій, науковцями та представниками вишів, стартаперами тощо; публічний збір ідей; декілька публічних обговорень на різних майданчиках; два великих соціологічних дослідження; збирали статистичні дані.
Під час роботи над стратегією напрацьовано пропозиції до 24 стратегічних проєктів, з яких може розпочатись співпраця громад агломерації. І в деяких напрямках робота уже іде. А меморандум відкритий для підписання іншими громадами агломерації.
Стратегію розвитку Львівської агломерації можна почитати тут:
https://drive.google.com/file/d/1nQjJxnjuGNo9SsrdTDb2SK8tAzFHh2S1/view
